Інклюзивне навчання 

       Згідно з Законом України “Про освіту” батьки мають право

обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття

освіти для дитини. Школа чи дитячий садок, до яких звернулись

батьки дитини з особливими освітніми потребами, зобов'язані

створити інклюзивний клас або групу.

​

​

 Як розпочати навчання дитини в  інклюзивній  групі?

1. Батьки мають звернутись до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) за місцем проживання.

2. Фахівці інклюзивно-ресурсного центру проводять комплексну психологічно-педагогічну оцінку дитини.

3. Батьки отримують висновок про комплексну оцінку.

4. Батьки подають висновок про комплексну оцінку дитини разом із заявою про зарахування до навчального закладу.

5. Наказом директора в закладі освіти створюється команада психолого-педагогічного супроводу, відповідно доНаказу МОН№ 609 від 08.06.2018 року, до якої входять: директор закладу, вихователь-методист, вихователі, асистент вихователя, практичний психолог, логопед, дефектолог, батьки. Команда супроводу створює індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини.

6. Батьки в обов'язковому порядку мають ознайомитись з ІПР та підписати її.

7. В інклюзивній групі створюються умови для навчання дитини з особливими

         освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку з

         урахуванням потреб і можливостей учня дитини.

    8. До роботи інклюзивної групи долучають асистента вихователя. Ця людина не

         є особистим педагогом дитини, а допомагає вихователю проводити освітній процес.

​

 Освітній процес в інклюзивних групах
    В інклюзивних групах освітній процес відбувається відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за програмами та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
      Для забезпечення ефективності освітньо-виховного процесу, наповнюваність інклюзивних груп має становити до 15 дітей, з них 1 - 3 дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, в залежності від складності порушення.
   Виховна робота з дітьми з особливими освітніми потребами направлена
на їх соціалізацію, формування позитивної самооцінки тощо. Особливістю
навчально-виховного процесу інклюзивної групи є його індивідуалізація і
диференціація.

Відповідно до висновку та рекомендацій ІРЦ, група фахівців дошкільного
навчального закладу (група фахівців індивідуального супроводу дитини)
(вихователь-методист, вихователі, асистент вихователя, практичний психолог, вчитель-дефектолог, медична сестра та інші) із обов’язковим залученням батьків дитини, або осіб, які їх замінюють, розробляють індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами та здійснюють відповідний психолого-медико-педагогічний супровід цих дітей. Залучення батьків до написання програми забезпечить їх інформування про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює низку суперечливих питань, які можуть виникати між батьками та педагогами в навчально-виховному процесі. Склад групи фахівців індивідуального супроводу дитини визначається керівником дошкільного закладу і затверджується відповідним наказом.
     У разі необхідності на етапі вивчення дитини з особливими освітніми потребами та планування роботи з нею можуть залучатися інші фахівці інших навчальних закладів, навчально-реабілітаційних центрів тощо.

​

 Основні завдання команди фахівців індивідуального супроводу дитини:

1. Збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі і обмеження, освітні потреби з метою визначення та реалізації належної підтримки.

2. Всебічне обговорення особливостей (труднощів) розвитку дитини з урахуванням інформації різних фахівців з метою визначення характеру та причин відхилень в розвитку та поведінці; прийняття консолідованого рішення про специфіку змісту освіти і навчання з урахуванням рекомендацій ІРЦ.

3. З’ясування потенціалу розвитку дитини, актуалізація її позитивних особистісних якостей.

4. Розробка та реалізація Індивідуальної програми розвитку дитини.

5. Моніторинг динаміки загального психічного розвитку дитини, консультування і вирішення складних, конфліктних ситуацій.

6. Ведення документації (щоденник спостережень), що відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану.

     Індивідуальна програма розробляється на 3 місяці, на основі програм, у тому числі спеціальних, рекомендованими МОН України для закладів дошкільної освіти (ЗДО), з відповідноюїх адаптацією до особливих потреб дитини і затверджується керівником ЗДО.

    Невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання відомостей про її успіхи (дитячі роботи, результати спостережень педагогів тощо).

Оцінка динаміки розвитку дитини є індикатором ефективності освітньо-виховного процесу та підґрунтям для подальшого планування цілей і завдань.

    Відповідальність за реалізацію індивідуальної програми розвитку покладається на всіх членів групи фахівців (групи індивідуального супроводу дитини). Відстеження перебігу виконання цілей та завдань, окреслених в індивідуальній програмі розвитку, покладається на методиста ЗДО.

         При складанні індивідуальної програми розвитку дитини педагоги в першу чергу аналізують відповідність вимог програми та методів, що використовуються на занятті, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.

Індивідуальна програма розвитку дитини містить такі розділи:

1.Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, дата народження, телефони батьків, адреса проживання, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до ЗДО.

2.Наявний рівень розвитку дитини(відповідно до висновку психолого-медико-педагогічною консультації). Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення: її вміння, сильні якості та труднощі, у чому їй потрібна допомога; інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією).

4.Освітні послуги. В індивідуальній програмі розвитку дитини передбачається до 10 корекційно-розвиткових занять на тиждень в залежності від віку дитини та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю. Фіксується розклад занять з відповідними фахівцями (вчителем-дефектологом, практичним психологом та іншими спеціалістами), вказується кількість і тривалість таких занять з дитиною.

5.Адаптації/модифікації. При складанні індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних методів, матеріалів, іграшок, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.

    Модифікація – трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.

   Адаптація– змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватись такі види адаптацій:

• пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в групових кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в групі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечення її слуховим апаратом);

• адаптація матеріалів (адаптація дидактичних посібників, ігрових, наочних та інших матеріалів тощо).